Моє очікуване шістнадцятиріччя було довгоочікуваним мною, наче небесний дар. І це не тільки через звичайне святкування або значущість цієї дати для багатьох підлітків.  Воно так особливо для мене, тому що, коли мені виповниться  шістнадцять, я зможу, нарешті, звернутися до паспортного столу і змінити своє ім’я.

Моя мати завжди виявляла себе досить “творчою” особою і вирішила назвати мене на честь героїні роману, який вона прочитала безпосередньо перед моїм народженням.

Так мене назвали  Ванессою.

Рада знайомству. Мене звати Огойко Ванесса Василівна.

Мій батько та бабуся з дідусем довго намагалися переконати маму не робити цього, але хто ж  може переконати вагітну жінку?

Серйозно?

Але якби тільки вони не спотворили моє ім’я.  Все почалося в дитячому садочку. Дітям не вдавалося вимовити моє ім’я, тому кожен перекручував його як хотів.

І тому замість Ванесси мене називали Вано.

Це було дуже образливо. В школі справи ще гірше ускладнилися.

Ми виросли у підлітків, а як відомо, підлітки можуть бути жорстокими. Хтось придумав для мене прізвисько Ванько, і тепер всі так мене називають.

Мені цікаво, чому саме не сподобалося моїй мамі варіант з ім’ям Іра? Мій батько розповідав мені,  що насправді вони довго думали над іншими варіантами, перш ніж вибрали це ім’я, але мама змінила своє рішення в останній момент.

І я була б рада, якби вона перечитала той роман після мого народження, тоді, можливо, мене б назвали Іриною.

Я благала маму змінити моє ім’я, але, як ви можете собі уявити, мої прохання не спрацювали на  неї. Їй так сподобалося моє оригінальне ім’я Ванесса. Але їй було байдуже до того, що я переживала через нього все дитинство. Вона запевнила, що я виросту з цього і все налагодиться. Але я не хочу чекати, поки змирюся з цим ім’ям.

Я хочу жити тут і зараз, і насолоджуватися своїм життям.

Тому, дорогі батьки, якщо ви вибираєте ім’я для своєї дитини, подумайте про це сто  разів, оскільки це дійсно може вплинути на життя вашої дитини у майбутньому.
Чи погоджуєтесь ви з цим?

КІНЕЦЬ.