Оленька, молода дівчина з села, під час вечора зустрічей випускників зіткнулася зі здивуванням та захопленням своєї подруги дитинства Тані через її молоду зовнішність. Подруга, яка не підозрювала про важку працю, що стоїть за способом життя Оленьки, вважала сільське життя легким і завидним.

Однак Оленька вирішила розповісти Тані про реальність свого розпорядку дня, починаючи з 5 ранку з роботи по господарству, перш ніж вирушити на свою основну роботу, остаточно розвіявши уявлення про легке життя.

Доросліючи, Оленька була сповнена рішучості залишити своє сільське життя позаду.

Вона мріяла вийти заміж за багату людину і жити в місті, твердо вирішивши не повертатися до села.

Її мати, Раїса, часто опинялася на фермі одна, оскільки Оленька зосередилася на своїй зовнішності та суспільному житті, уникаючи будь-яких домашніх турбот.

Амбіції Оленьки призвели її до здобуття освіти вчителя, що фінансувалося за рахунок того, що батьки постійно продавали велику рогату худобу і відправляли їй гроші.

Однак життя набуло несподіваного оберту, коли Оленька завагітніла під час навчання в інституті. Незабаром вона вийшла заміж за Володимира, чоловіка зі свого села. Спочатку вони оселилися в місті.

Зазнаючи фінансових труднощів, подружжя незабаром переїхало назад до села, де Володимир знайшов роботу на фермі. Оленька неохоче переадаптувалася до сільського життя, зрештою навчившись справлятися з домашніми справами і навіть утримувати город.

Згодом Оля освоїлася зі своїм життям, полюбивши його ще більше. Вона стала завідувачкою дитячого садка. Подружжя збудувало стабільне життя на селі.

Коли її однокласники зібралися на зустріч випускників, Оленька зрозуміла, наскільки сильно змінилося її життя, порівняно з юнацькими мріями.

Її подорож відбивала непередбачувану природу життя, де первісний опір певному способу життя може зрештою призвести до задоволення та самореалізації.

КІНЕЦЬ.