Втративши чоловіка, Інга відчула гостру потребу зв’язатися зі своїм kолишнім хлопцем – батьком її сина. Це рішення стало для неї доленосним.

Інга стала матір’ю у 20 років, але її хлопець Валдіс одразу попередив, щоб вона не чекала від нього багато як від батька. Незважаючи на це, Інга виховувала свого сина Андрія самостійно, поки не вийшла заміж за свого однокласника Юрія, котрий із любов’ю прийняв Андрія як рідного.

Сім’я переїхала до Швейцарії, де вони жили безбідно, поки Юрій не захворів і не помер, залишивши Інгу зазнавати фінансових труднощів і вимушено працювати на рибозаводі. Через роки Інга, відчувши зв’язок зі своїм минулим, звернулася до Валдіса за допомогою.

Вона знала, що він був одружений, виховував сина Роберта, але подумував про розлучення через згубні звички своєї дружини. Інга та Валдіс відновили зв’язок, спочатку по телефону, обговорюючи своє життя і плануючи колись познайомити своїх синів.

Проте їхнє возз’єднання прискорилося, коли Валдіс зателефонував Інзі у розпачі та повідомив, що Роберт зник безвісти. Інга наполягла на тому, що прилетить негайно, щоб супроводжувати його у пошуках сина. Ланцюжок привів їх до Білорусі, де вони врешті-решт знайшли Роберта, госпіталізованого після бійки.

Співчуття Інги поширилося тепер і на Роберта, і вона запросила його після одужання відвідати її та Андрія у Швейцарії.

Валдіс, спантеличений безкорисливістю Інги, спочатку засумнівався в її мотивах, але Інга пояснила, що її дії – виключно заради дітей, а не для відновлення минулих стосунків.

Після поїздки спілкування Інги та Валдіса скоротилося, але зв’язок між Андрієм та Робертом зміцнився. Роберт зрештою залишився у Швейцарії, зробивши Інгу матір’ю двох синів.

Advertisements

КІНЕЦЬ.