Нещодавно я розлучилася зі своїм чоловіком Євгеном, але не з таких класичних причин, як зрада чи алкоголізм – а через мій складний характер.

Ми одружилися рік тому, коли мені був 21 рік, а Євгену – 26 років.

Незважаючи на наше кохання, ми були дуже різними.

Я була енергійною, балакучою і впертою , в той час як Євген був спокійним, тихим, але таким же впертим.

Нашою головною проблемою була твердість Євгена у його рішеннях.

У кількох суперечках я погрожувала піти від нього – тактика, яка зрештою виснажила його.

Під час нашої останньої сварки, яка почалася через те, що його не було вдома всю ніч, я повторила загрозу.

Цього разу Євген спокійно та сумно зібрав мої речі та відвіз мене до будинку моїх батьків, заявивши, що подає на розлучення.

Моя свекруха теж висловила своє розчарування в мені, звинувативши мене в тому, що я ставлюся до свого шлюбу швидше як до експерименту, ніж до серйозного зобов’язання.

Того вечора я усвідомила свою глибоку любов до Євгена і спробувала вибачитися у нього та моєї свекрухи, але вони були непохитними.

Зараз я борюся із жалем та невпевненістю в майбутньому.

Я дуже сумую за Євгеном і вірю, що він, можливо, теж страждає, але боюся, що мої надії на примирення марні.

Я не знаю, як повернути свій шлюб і любов, яку я втратила через свою дурість.