Ми жили разом 5 років, у побуті притерлися, все було добре, дбали одне про одного, у вихідні прогулянки в парку з собакою, шукали нові місця, враження. Але це здавалося лише оболонкою, ілюзією щасливого життя.

На третій рік життя зникла близькість, а в моє життя увійшли ігри, звідси і безпричинна агресія, вічне невдоволення чимось і стрімкий набір ваги.

Вона завжди намагалася реанімувати наші стосунки, кілька разів записувалися до тренажерних залів, але за рік ходили один раз, бо я завжди знаходив причини не піти через свої лінощі.

Через захоплення іграми, я завжди був агресивний, не слухав дружину, тому що просто розум був затуманений пляшкою і ставками.

Все йшло до найгіршого результату, він і стався.

Дружина дізналася про ігри, але вперше пробачила, давав обіцянку, що зав’язав, але почав знову і кардинально життя тоді не змінив. Мабуть, так сталося тому, що примирення прийшло швидко, і все повернулося, як було.

Зараз інша ситуація, я навіть не намагався якось пояснити свою поведінку, вона просто не піддавалася ніяким поясненням, просто ніби розплющились очі і я подивився на себе, свою поведінку, зраду з боку, і сам собі став противним.

Дружина жити зі мною більше не захотіла, я зібрав свої речі і поїхав, я розумів, наскільки я їй гидкий і наскільки боляче їй зробив.

Тепер живемо порізно, я змінив думку, до ігор на огиду, почав займатися собою, почав бачити красу навколо, виробляю позитивне мислення та будую плани.

Але важкий тягар від своїх вчинків, і як я не цінував стільки років зі своєю коханою, висить на серці, щоранку зізнаюся в коханні в повідомленнях. Я дуже хочу повернути кохану, але не знаю, чи вона зможе мені пробачити і спробувати побудувати нові відносини зі мною.

КІНЕЦЬ.