Вранці я прокинулася, заходжу на кухню і бачу, що там повним ходом господарює свекруха. Курку, яку я розморожувала, тому що хотіла бульйон зварити, вона поставила запікати з картоплею.

У холодильник заглянула, і по шафах пройшлася. Загалом, я сказала їй все, що я думаю з приводу її візитів до нас. Любов Василівна повернулася додому, а чоловік тепер хоче, щоб я подзвонила свекрухи і якось перед нею виправдалася

— Через свекруху маю неприємності, — розповідає 33-річна Ірина.

— Нещодавно мала з нею серйозну розмову, сказала їй все, що я думаю з приводу його візитів до нас. Любов Василівна повернулася додому, подзвонила чоловікові, сказала, що їй погано, той відпросився з роботи, поїхав до неї.

Калечері додому прийшов абсолютно без настрою, тепер вимагає зателефонувати свекрухи і якось перед нею виправдатися. Вибачатися Ірина перед свекрухою не хоче.

— А що знову сталося-то у вас?

— Так що… Уявляєш, вчора вдень, чоловік на роботі був, я дітей поклала спати, сама з ними прилягла і трохи задрімала. Раптом схопилася, чую-вода на кухні ллється! Думала, трубу прорвало, у сестри недавно так було. Забігаю на кухню, а там Кохана в фартусі! Картоплю чистити, посуд Міє.

— Почекай, у вашій квартирі, чи що? А як вона до вас потрапила?

— Двері відчинили ключем. Подивилася, що я сплю, і пішла возитися. Курку на столі побачила, я розморожувала, хотіла бульйон варити-так вона її з картоплею запікати поставила! У холодильник заглянула, по шафах пройшлася.

Загалом, цікавість задовольнила по повній, ні в чому собі не відмовила! У Ірини з чоловіком двоє маленьких дітей, трьох з половиною і двох років, і молода мати, набігавшись з ними на прогулянці, годину спати вдень без задніх ніг разом з синами.

До того ж молодший ще й вночі встає по кілька разів попити водички. Так що нічого дивного немає в тому, що Ірина не чула, що свекруха прийшла і хвилин сорок або годину господарювала в будинку.

— Ну а ключ ваш у неї свідчення? Навіщо дали?

— Так їхали на дачу до моїх батьків! — зітхає Ірина.

— Чоловік теж не працював, весь квітень ми сиділи біля мами, повернулися тільки після травневих. Коли їхали, чоловік запропонував ключ свекрухи залишити, а її телефон – сусідці. Ну, хіба мало що. Живе Любов Василівна недалеко, в будь-який момент може підскочити. Тим більше, вона сама із захопленням погодилася.

Любов Василівна раніше була любителькою прийти в гості без дзвінка, і довгий час Ірина з цим боролася, банально не відкриваючи двері: ми спали, мовляв, і крапка. Начебто дала зрозуміти, що перед приходом треба дзвонити і попередити, останнім часом ніяких ексцесів не було.

Любов Василівна смиренно попереджала про візити заздалегідь. Ну, хоча б через годину. Але ключ від квартири сіна воістину відкрив любов Василівні новий сенс життя.

— Приїхали ми з дачі-в нашому будинку все перекладено! — розповідає Ірина.

— Я кажу: «ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА, ви приходили без нас, чи що?»А вона: «Ну а як же, повинна ж я подивитися, як там квартира!»Ну вісь скажи, що там дивитися? Квітів в горщиках у мене немає, домашніх тварин теж. Я і не думала, що вона буде приходити, а вона кожні 3-4 дні була. Вікна мила, штори перепирала, все скрізь протерла, шафи розібрала.

Начебто спасибі треба сказати, а, крім неприємного осаду в голові нічого. Після приїзду свекруха ключ так і не віддала, зате приходила кілька разів вдень, коли вдома нікого не було.

— Я до онуків прийшла, а що тут такого? — невинно живила вона.

— Гостинці дітям принесла. Я ж нікому не завадила!

Поклала на кухні і пішла! І дійсно, на кухонному столі красувалися кіндер-сюрпризи, або апельсини, або лоток полуниці. Ірина щоразу говорила, що так робити не треба, і просила повернути ключ.

— Та віддам Я ваш ключ, потрібен він мені дуже, подумаєш! — бур чала по телефону свекруха.

Але віддати все якось нагоди не було. А потім вісь заявила вранці, і почала господарювати.

— Ну, тут вже я мовчати не стала! — зітхає Ірина.

— Висловила їй все, на підвищених тонах, звичайно, змусила віддати мені ключ, і відправила додому.

— Ні, ну що за безnардонність така? Просто в голові не вкладається.

Чоловік мені каже: «Ти до своєї мами таким тоном не звертаєшся!»Так, але ж моя мама вісь так неждано-негадано до нас не приходити, не відкриває двері своїм ключем і не починає господарювати. Чоловік вимагає зателефонувати і вибачитися, але Ірина робити цього не хоче.

КІНЕЦЬ.