Рубрика: Людина
У мене не може бути дітей, ось батьки й додумались до того, щоб мій брат, при розлученні з Лесею, відсудив спільного сина. “Мамо, ну який з Івана батько? Та йому до сина байдуже”. “А ми з батьком самі Андрійка виховаємо. Теж мені, проблему знайшла. Хоч якийсь толк з тебе буде”. Та я б ніколи проти невістки не пішла. Мені і так дивно, як Леся тих чотири роки з ним під одним дахом жила
У мене не може бути дітей, ось батьки й додумались до того, щоб мій брат, при розлученні з Лесею, відсудив спільного сина. “Мамо, ну який з Івана батько? Та йому […]
Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається
Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до коридора. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один? Щось трапилося? – захвилювалася […]
Сашко сидів у маленькому кафе і чекав свою кохану Настусю. І ось вона зайшла в кафе. Такою серйозною Сашко її ще ніколи не бачив. Хлопець встав і хотів обійняти кохану, але Настя, просто кивнула і сіла на стілець. В Сашка зʼявилося недобре передчуття. – Ну, розповідай, – сказав чоловік. – Сашко, я хочу щоб ти знав правду. Вибач, але я покохала іншого! Я їду з ним, назавжди! Сашко не вірив своїм вухам. Він вийшов на вулицю і сів на лавку. Раптом ззаду почувся якийсь голос. Сашко озирнувся і застиг від здивування
-Сашко, привіт, приходь на наше місце на шосту годину, треба поговорити. -Привіт. Нарешті чую твій голосок, а то я дуже скучив. Закінчилися ваші заняття, чи як воно там називається? -Ні, […]
Анатолій з своєю майбутньою дружиною Ганною стояли перед дверима ЗАГСу. – Ну що? Ти готова? – усміхнувся наречений. – Так. Але трохи хвилююся, – ніжно посміхнувшись відповіла Ганна. Раптом на телефон Анатолія надійшло якесь повідомлення, чоловік дістав з кишені піджака телефон і прочитав смс. Ганна «випадково» глянула Анатолію через плече, прочитала листування і застигла на місці. – Толік, що це зараз було? – з подивом запитала наречена, і не дочекавшись відповіді зі сльозами на очах вибігла із зали
Перша дружина, як завжди, надіслала повідомлення в самий непідходящий час. Анатолій невдоволено відкрив месенджер і прочитав: – Вітаю із законним одруженням. – Дякую, – написав у відповідь Толік, очікуючи, що […]
Син до матері приїжджав рідко, а потім, взагалі – пішов з сім’ї, бо на заробітках знайшов собі молодшу і красивішу. Першій дружині і дітям він залишив все майно, яке пристарав за роки шлюбу, сказав, що собі ще заробить. Але не так сталося, як гадалося. З молодою пасією він прожив не довго, поки у нього гроші були, а як закінчилися, бо він захворів і втратив роботу, так і дружина йому на двері вказала, залишивши його без нічого. Валерій не придумав нічого кращого, як повернутися в батьківський дім, бо добре знав, що сестра недавно на заробітки в Італію поїхала, а мама рідного сина, точно з дому не вижене. Стефа була дуже здивована появою сина через стільки років, але з розумінням поставилася до ситуації, і виділила Валерію окрему кімнату, але він захотів весь будинок
Стефа і не думала, що в свої майже 70 років їй ще доведеться робити такий непростий вибір. А подумати і справді було над чим: кому віддати свою хату – рідному […]
Два роки тому я вийшла заміж. З Михайлом ми разом навчалися в університеті. Одразу закохалися один в одного, досить швидко одружилися та почали жити разом
Два роки тому я вийшла заміж. З Михайлом ми разом навчалися в університеті. Одразу закохалися один в одного, досить швидко одружилися та почали жити разом. Оскільки ми закінчували один факультет, […]
Коли ми з чоловіком тільки чекали нашого первістка Мирона, моя мама відразу заявила, що приїде нам допомагати. Свекруха теж підтвердила своє бажання допомогти. Тому, коли Мирон з’явився, я дуже чекала на маму. А ось Людмилу Георгіївну бачити не дуже хотіла
Коли ми з чоловіком тільки чекали нашого первістка Мирона, моя мама відразу заявила, що приїде нам допомагати. Свекруха теж підтвердила своє бажання допомогти. Тому, коли Мирон з’явився, я дуже чекала […]
Продавчиня у магазинчику була дуже зарозумілою. Дивилася на всіх скоса, принаймі так вважали покупці
Продавець у магазинчику була дуже зарозумілою. Дивилася скоса, збоку, високо піднявши голову. Зневажливо і зверхньо дивилася. І дивно було бачити таку пихату жінку в крихітному сільському магазині. Літній чоловік боязко […]
Вдома на Зоряну і справді чекав сюрприз, і навіть не один. Перше, що вона побачила – це валізи в коридорі. На кухні сидів Вадим, її молодша сестра Тетяна, і мама, яка була готова все пояснити своїй старшій доньці. – Присядь, Зоряно, – тихо сказав Вадим. – Розмова буде нелегка. Тетяна дитину чекає. Від мене. Після цих слів Вадим подивився на Тетяну і тещу, і сказав, що далі вони мають продовжити сімейну нараду, і вирішити, що робити далі, а він, тим часом, піде і прогуляється. Наступні події Зоряна пам’ятає
В автобусі Зоряна гірко плакала. Дорога до Парижу не близька, напевно, і на кордоні доведеться постояти, але вона спіймала себе на думці, що їй просто байдуже. Байдуже, що буде далі.. […]
Наталя насмажила чебуреків і покликала свого чоловіка Володимира на кухню снідати. Той сів за стіл і їв мовчки, не дивлячись на дружину. Наталя відвернулася до вікна. – У тебе хтось є? – раптом запитала вона, не обертаючись. – Ти не розмовляєш зі мною. – От саме зранку треба про таке говорити? Дай спокійно поїсти! – різко відповів чоловік. Уже двадцять п’ять років, як вони були разом. Дочка доросла. Жити б та й жити… Раптом за спиною пролунало зітхання. Наталя обернулася. Володимир сидів і дивився в одну точку. Жінка не знала, що й думати
Наталя насмажила чебуреків і покликала свого чоловіка Володимира на кухню поснідати. Той сів за стіл і їв мовчки, не дивлячись на дружину, ніби її й не було поряд. Наталя відвернулася […]