Коли народилась моя перша дитина, я мало не зійшла з розуму. Аж надто змінилося моє життя. Та, на щастя, поряд завжди була матуся, яка не просто брала все в свої руки, а адаптовувала мене до іншого життя.

 

Ми з чоловіком були молодими і недосвідченими. Йому 20, а мені всього лише 19. Тому підтримка матері дуже нам допомагала і заохочувала. Я дуже вдячна мамі, що саме в цей період життя вона навчила нас брати відповідальність, не забирала всі обов’язки на себе, а саме вчила нас робити все як потрібно.

До цього часу я звертаюсь до неї, коли не можу щось вирішити, адже точно знаю, що ця мудра жінка дасть пораду, підтримає, допоможе, навчить.

Є діти, які вороже ставляться до своїх батьків, не люблять, коли їм щось підказують чи вчать, а я думаю, що мами завжди мудріші. Вони точно знають, як краще, тому що самі колись стикались з таким. А зараз просто вчать нас жити, аналізуючи свої помилки.

КІНЕЦЬ.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩