Інколи доброту сприймають за слабкість та не відповідають тим же. Я не з таких людей та вірю в людей, а даремно. Печально, що таке відношення можна зустріти й серед родичів. Про це моя наступна історія.

Я поки не маю сім’ї. Моя старша сестра очікувала на дитину та привела до мене свою 4-річну доньку, дала велику суму грошей, а саме 3 тисячі гривень, просила побути з нею один тиждень. Я погодився прийняти племінницю, навіть хотів повернути гроші, але сестра відмовилась.

Згодом сестра поїхала народжувати та ми з Настунею залишилися удвох, частину грошей витратили на те, щоб придбати подарунки для малюка. Придбали одяг, іграшки, памперси та засоби для догляду за дитиною.

На подарунки ми витратили 1 тисячу гривень, а 2 тисячі я віддав сестрі, адже гроші їй дуже потрібні.

Пологи пройшли добре, молода мама з малям от-от мала повернутися додому, попросила мене зібрати ліжечко та прибрати перед її приїздом. Я це зробив та поставив його серед кімнати, адже не знав куди сестра планує його поставити.

Сталося так, що сестра народжувала без чоловіка, батько дитини покинув її та на виписку прийшли лише ми з Настею та наші батьки. Про батька Настуні ніхто не запитував сестру ніколи. Це таємниця, покрита мороком.

Взагалі, сестру у нас в родині бояться, адже вона має норовливий характер. Раптом що їй не сподобається – починається грандіозний скандал. Її реакцію на ті чи інші слова дуже важко передбачити. Зате як їй щось потрібно, то вона стає шовкова.

Коли ми уже святкували вдома появу нового члена сім’ї, то сестра почала вимагати повернути усі гроші. Тобто ту тисячу гривень, яку ми з Настунею витратили на подарунки, кричала, що хотіла дати лише пару сотень гривень, а помилково дала більше. Далі вчепилася до мене за ліжечко. Чому я поставив його серед кімнати? Дитина що, посеред кімнати повинна спати?

От і допомагай після того родичам. Вона навіть не подякувала за те, що її донька проживала зі мною цілий тиждень.

Джерело