Я вважав, що ми з моєю дівчиною завжди будемо разом. Аліна здавалася мені ідеалом жінки: красива, струнка, розумна та весела. Як з’ясувалося, вона подобалася не лише мені. Орест, мій найкращий друг давно накинув на неї оком та тільки чекав, коли моя дівчина відповість йому взаємністю. Я помічав, що Аліна подобається моєму найкращому другу та довіряв своїй дівчині, тож вважав, що вона не зможе зі мною вчинити підло.

Мені було дуже прикро дізнатися, що Аліна не виправдала моїх очікувань та піддалася спокусі. Про зраду я дізнався від Ореста, він сам мені розповів, а потім ще й зловтішався. Я не став влаштовувати розбирання з Аліною та вирішив її провчити.

У мене на роботі була одна дуже гарна дівчина та я давно її помітив. На відміну від Аліни, поки я був у парі то навіть й думати не міг, що до неї позалицятися. Ми з Мариною гарно спілкувалися, знайшли спільну мову та нам було дуже комфортно працювати разом. Одного разу я наважився та підійшов до дівчини з розмовою.

Я розповів Марині про те, що сталося та попросив її про послугу. Ми з нею мали удавати декілька днів, що ми закохані. Марина посміялася з моєї пропозиції та сказала, що це не найкраща ідея, адже вона старша від мене на 7 років. Я відповів, що вона має набагато молодший вигляд. Марина сказала, що вона має подумати до завтра. Я погодився почекати.

Наступного дня Марина сказала, що згодна. Та ми почали нашу гру. У нас дуже чудово виходило, Аліна просто казилася, навіть Орест не зміг її заспокоїти, вони навіть посварилися та Аліна виявила бажання повернутися до мене. Я відмовив, бо не прощаю зрад та й наші стосунки з Мариною перестали бути грою, а переросли в серйозні.

Таким щасливим я ще ніколи не був. Згодом Марина завагітніла та не поспішала мені в цьому зізнаватися. Лише коли став помітний живіт я запитав у коханої кого ми чекаємо хлопчика чи дівчинку. Марина сказала, що хлопчика, але вона не вимагатиме, щоб я взяв участь у його вихованні та ніяких претензій до мене не має.

Я відповів, що радий, що стану батьком та запропонував їй одружитися. Марина погодилась та переїхала до мене. Згодом народився наш Матвійко. Ось так невинна гра переросла в щасливі події мого життя.

КІНЕЦЬ.