Коли востаннє до мене приходили гості, то я чітко зробила для себе висновок: приймати когось у себе  – справа невдячна та безкорисна.  А вирішила я так ось чому:

Спочатку вам потрібно накрити стіл. Для цього сходити до супермаркету та набити продуктовий кошик. Глянути на нинішні ціни, то це обійдеться вам у пристойну суму. Далі ви будете цілий день, а то й два стояти біля плити та щось готувати. До речі, приготувати ще ж треба щось нормальне, аби всіх вразити та задовольнити.

Також перед цим витратиш багато часу на прибирання. Гостей до брудної хати ж не приведеш. А після того, як вони підуть, то теж ще треба генеральне прибирання. А посуду скільки. Просто гори тарілок в раковині.

Напевно, кожна жінка, прочитавши це, згадає ті пекельні години на кухні.

Крім того, часто буває так, що у гості приходять не зовсім приємні тобі люди. Тобі хочеться хоча б за столом відпочити, відволіктись, а розмова не те щоб напружує, прямо викликає негативні емоції.

Ще раз підкреслю вам кількість витрат. Мені здається, що в магазинах ціни з кожним днем стають вищими та вищими. Навіть якщо ти запрошуєш на День народження чи річницю, то подарунки ніяк не перекриють витрати. Загалом, лише збитки.

Часто ще ж трапляється, що гості приходять і нахабно заглядають по шафах та холодильниках. Мені геть не зрозуміло, як можна поводити себе так у чужому домі. Таких і не виженеш, але і терпіти неможливо. Найчастіше вони ще й вип’ють зайвого, а тоді сидять до ранку та ляпають язиком всілякі дурниці.

Ось в один день із всього цього я зробила висновок – потрібно переходити на святкування у ресторані чи кафе. Там можна в будь-який момент піти додому. Там платить кожен за себе і ти не мучишся днями біля плити.

Зустріч із рідними чи друзями повинна приносити всім задоволення, а не вам втому і зайві клопоти. Саме тому до себе я більше нікого в гості не зву.

А ви як вважаєте?

КІНЕЦЬ.