Ввечері зайшла теща до квартири Івана, роззулася і стала ходити по квартирі, залишаючи сліди від мокрих ніг. А потім натякнула своїй доньці, що їй взуття потрібно віднести в ремонт

Я, щиро кажучи, хотів тобі вже давно сказати, що пора твоїй мамі самій якось навчилася обходитися без нас з тобою в своєму життя і нашої допомоги не просити постійно, – сказав якось мій брат своїй дружині Світлані. – Ти вже вийшла в декрет, грошей давати їй більше не зможеш, самій дуже потрібно зараз, часи досить непрості, заробітки дуже впали, а ціни зросли і далі ростуть, без зупину.

І я теж цього робити не буду більше, у мене на руках двоє дітей на сьогоднішній день, а через місяць народиш – буде троє дітей. Так що твоя мама буде жити на одну пенсію, як всі звичайні пенсіонери, нехай звикає зараз. А як ти хотіла? І нічого тут такого немає, новини в цьому теж особливої немає, люди ж живуть так, усі розраховують на свої можливості.

Світлана вже 2 роки тому вийшла заміж, мій брат Іван – її другий чоловік, мав дочку, яка вже ходила в молодший клас від першого шлюбу.

На момент знайомства зі своїм другим чоловіком вона була жінкою незалежною та самостійною вже багато часу. З дитиною їй, як багатьом розведеним працюючим жінкам, допомагала рідна мама: привести з садка-школи, відвести на гурток, допомогти з навчанням щось, вчасно смачно нагодувати, посидіти на лікарняному з малою дитиною. А сама Світлана, в свою чергу, намагалася не залишатися в боргу, завжди даючи мамі гроші на якісь її потреби життєві, скільки могла, допомагала їй.

Не те, щоб офіційно в обмін на допомогу з дитиною, як зарплату, а просто так: за мамину квартиру платила коли потрібно було, а у мами був борг, продукти привозила якісні та корисні, та й просто давала трохи грошей то на нове пальто, то на хороші окуляри їй купить, то на платне якісне обстеження, то на техніку в квартиру. Загалом вони виручали одна одну дуже, завжди підтримували у непрості часи та допомагали одна одній у всьому.

Дорослі діти повинні допомагати батькам-пенсіонерам, впевнена була Світлана, особливо коли тим досить непросто живеться.

Допомагати своїй мамі дружина мого брата продовжувала і після того, як вийшла заміж вдруге за Івана.

Він добре знав, що Світлана постійно “допомагає матері”, і вона робить це вже багато років, знизував плечима і ніколи не заперечував, не хотів сперечатися з рідними людьми і псувати стосунки в родині.

Заробляли вони вдвох досить непогано, копійки не рахували, особливо, а мова йшла про порівняно невеликих для їхнього бюджету суми.

А недавно Світлана вже вийшла в декретну відпустку. Мама її, як і раніше їй в усьому допомагає, хоча тепер уже менше – водить свою внучку лише на гурток для малювання. В останню зустріч мама мимохідь обмовилася, що їй потрібно здати весняні чоботи в ремонт, а то блискавка стала погано застібатися. Як би не підвели улюблені чоботи в потрібний момент, бо зараз осінь, якраз сезон дощів, постійно ноги мокрі, мерзне.

– Так треба нові чоботи тобі купити, а ці викинути на смітник, пора вже! – впевнено сказала метері Світлана. – Що там вже ремонтувати. Завтра зніму тобі гроші з карти, я якраз декретні виплати отримала, і сходиш купиш собі взуття нормальне, щоб не ходила мені з мокрими ногами! Там сума у мене хороша вже, щось якісне обереш собі, щоб на пару років вистачило ходити.

Треба сказати, зняти для мами гроші Світлана планувала аж ніяк не дуже захмарну суму, особливо на тлі декретних виплат.

Але тій брат, раптом, несподівано став заперечувати їй.

– Так справа не піде зовсім! – заявив Іван своїй дружині. – Пора з цим закінчувати вже, адже це зовсім не на часі зараз для нас. Ну якщо вже в цей раз пообіцяла, зніми і дай мамі. Але попередь, що це – в останній раз. Нехай береже і взуття, і одяг – ти більше грошей їй давати не зможеш.

Повинна ж вона це розуміти, вона цілком доросла людина і знає, яке зараз непросте життя. Хто їй допомагатиме? Я? У мене є про кого дбати, зараз ви всі на мені, нехай вибачає вже, часи зараз непрості, гірші ніж раніше. Утримувати ще й твою маму я не буду. Зрештою, у мене і свої батьки є, тому краще давай не будемо усім гроші роздавати.

Світлана зняла гроші і таки дала мамі, але образилася на свого чоловіка, тепер навіть не знає, що мамі своїй має сказати, коли мама знову звернеться до неї за допомогою. Чому вона не можу допомагати їй, як робила це раніше?

Фото ілюстративне.

Джерело