Ввечері зайшла теща до квартири Івана, роззулася і стала ходити по квартирі, залишаючи сліди від мокрих ніг. А потім натякнула своїй доньці, що їй взуття потрібно віднести в ремонт

 

– Так треба нові чоботи тобі купити, а ці викинути на смітник, пора вже! – впевнено сказала метері Світлана. – Що там вже ремонтувати. Завтра зніму тобі гроші з карти, я якраз декретні виплати отримала, і сходиш купиш собі взуття нормальне, щоб не ходила мені з мокрими ногами! Там сума у мене хороша вже, щось якісне обереш собі, щоб на пару років вистачило ходити.

Треба сказати, зняти для мами гроші Світлана планувала аж ніяк не дуже захмарну суму, особливо на тлі декретних виплат.

Але тій брат, раптом, несподівано став заперечувати їй.

– Так справа не піде зовсім! – заявив Іван своїй дружині. – Пора з цим закінчувати вже, адже це зовсім не на часі зараз для нас. Ну якщо вже в цей раз пообіцяла, зніми і дай мамі. Але попередь, що це – в останній раз. Нехай береже і взуття, і одяг – ти більше грошей їй давати не зможеш.

Повинна ж вона це розуміти, вона цілком доросла людина і знає, яке зараз непросте життя. Хто їй допомагатиме? Я? У мене є про кого дбати, зараз ви всі на мені, нехай вибачає вже, часи зараз непрості, гірші ніж раніше. Утримувати ще й твою маму я не буду. Зрештою, у мене і свої батьки є, тому краще давай не будемо усім гроші роздавати.

Світлана зняла гроші і таки дала мамі, але образилася на свого чоловіка, тепер навіть не знає, що мамі своїй має сказати, коли мама знову звернеться до неї за допомогою. Чому вона не можу допомагати їй, як робила це раніше?

Фото ілюстративне.

Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩